Category: Українці в Румунії

25 грудня румунські християни
відсвяткували Різдво Христове. Разом з ними святкувала і частина українців, які
прийняли Григоріанський календар. Слід сказати, що переважна більшість
українців в Румунії все ще відзначає Різдво Христове за старим стилем – 7 січня.
Сьогодні ми розповімо про те як було відзначене Різдво Христове в Українській
православній церкві святих апостолів Петра і Павла в місті Сучава, що на
півночі Румунії, при
якій діє українська недільна школа.

Настоятель Сучавської української православної церкви святих апостолів Петра і Павла, отець Михайло Маґіар стверджує, що віруючі
парафії з великою радістю зустріли
різдвяні свята разом з українськими переселенцями та гостями з України: «На празник Різдва Христового за новим
стилем ми мали велику честь мати на Богослужінні невелику делегацію Української
православної церкви Свято-Миколаївського собору з Чернівців, отця Петра з хором. Стало
традицією, щоб до нас завітала ця делегація, яка вже більше як 15 років присутня
на Святковому Богослужінні. До нашої церкви щонеділі і на свята приходять також
українські переселенці, які мають можливість слухати богослужіння українською
мовою. У нашій церкві служиться двомовно, тому що в нашій парафії є багато
змішаних румунсько-українських сімей. Дякуємо Господу Богу за цей прекрасний момент цього свята, що ми
поділили радість Новонародженого Христа Спасителя не тільки з нашими
парафіянами, а й з українськими біженцями. Дякуємо щиро хору з України, який співав сьогодні, тим більше що священних, який служив сьогодні є румунського походження, але він
служить дуже добре й українською мовою. Щиро дякуємо ВСРР за те
що на цьому радісному святі закликала нас поділитися нашими думками та радістю з усіма
українцями. З нагоди Празника Різдва Христового і Нового року та з нагоди
Водохреща бажаємо всім українцям миру, щирого духовного життя
і щоб не забували, що Новонароджений Христос прийшов для всіх нас, щоб поділити радість і показати нам дорогу, яка веде до спасіння наших
душ. Щиро дякуємо Богу за цей прекрасний духовний момент, який відбувся у нашій
церкві, головно хору, який прекрасно виконував співи. Дякуємо діточкам нашої
парафії, нашої недільної школи, які на завершення богослужіння, виконали
прекрасні колядки румунською та українською мовами. Також дякуємо щиро
диригенту недільної школи, пані Оксані, яка підготувала діточки, які поділили
свою радість співаючи колядки і таким чином принесли свій прекрасний дар
Новонародженому Христу. Хай щастить усім вам, які святкуєте Різдво за новим або
старим стилем, щоб обдарував Вас Господь Бог і Новонароджений Христос
Спаситель своїми дарами!»

Отець Михайло Маґіар розповів і про історію української церкви
міста Сучави: «Українська церква у місті Сучава була
греко-католицькою до 1937 року. Від того року та до 2002 року не існувала
жодна українська парафія у Сучаві. На прохання віруючих міста 2002 року була
заснована українська православна церква. Відтоді наша церква старається
зберігати українську мову, українські традиції та головно єднати людей у
молитві та богослужінні. Ми радіємо, що маємо таку велику честь служити на
своїй рідній мові і це все сталося через благословення покійного владики
Архієпископа Пімена Сучавського і Радівецького, який взяв на себе обов’язок, допомогти нашій українській громаді збудувати власну церкву, яка знаходиться
тепер по вулиці Замка №39 у місті Сучава. Тут ми правимо богослужіння
вже понад 15 років. Від 2002 року до 2008 року ми правили богослужіння
українською мовою у монастирі Івана Сучавського, а відтоді ми маємо
можливість служити у власній церкві. До нас приходять українці, які живуть у
місті або околицях міста, а також українські переселенці, щоб слухали свою рідну
мову. Українські переселенці, які приходять до нашої церкви мають можливість
також сповідатися українською мовою, тому що в місті Сучава це єдина
українська церква. У Сучавському повіті служать українською мовою ще два
священники українського походження, а саме у Негостині та Ізвоареле Сучевей. У
нашій церкві знаходяться частини мощей Іова Почаївського і
десять часточок мощей святих з Києво-Печерської лаври, мощі які, як сказав
покійний владика Пімен, будуть для всіх тих, які не мають можливості йти в Україну і молитися до цих святих.»

Лариса Піціляк, яка працює регентом у Свято-Миколаївському храмі
у місті Чернівці та яка разом з хоровим колективом цього храму була в Сучаві, поділилася своїми
думками від присутності на богослужінні у Сучавській українській церкві святих
апостолів Петра і Павла: «Я була приємно вражена, що літургія проводилась на
двох мовах румунській та українській. На службі Божій також були присутні багато українців переселенців. А після служби ми насолоджувалися виступом
вихованців недільної школи, які співали румунські та українські колядки. Ми
дуже вдячні настоятелю, отцю Михайлу за можливість надану біженцям чути рідну мову,
церковну культуру, яку їм зараз дуже не вистачає і це зараз дуже актуальне для
них. Я також вдячна Богу за можливість побувати на такій Різдвяній службі й надіюсь, що з Божою допомогою ще не раз будемо мати можливість ще приїхати і
приймати участь у такій службі.»

Через війну в Україні пані
Оксана була змушена покинути власну домівку. Вона отримала
тимчасовий прихисток у місті Сучава, де знайшла душевний спокій в
українській православній церкві апостолів Петра і Павла і де працює з
дітьми недільної школи. Перед Різдвом вона зуміла провести з дітьми всього
три репетиції колядок, але планує вивчити дітей церковних піснеспівів, спочатку
таких як Отче наш, Многая літа та літургійні молитви та сподівається, що плоди
невдовзі будуть і дитячий хор співатиме на Літургії: «Цьогорічне Різдво
Христове я зустріла як прихожанка храму апостолів Петра і Павла міста Сучави.
Це світле свято сповнене радості та віри у майбутнє. Хочу подякувати отцю
Михайлу та матушці Ірині, тому що посприяли організації дітей для вивчення колядок
на румунській та українській мовах. Це величезне щастя співом прославляти Бога.
Дякую їм за постійну підтримку українців. Будемо молитися Богу та просити Його
припинити війну в Україні, щоби кожен воїн живим повернувся додому, щоби всі
сім’ї жили у порозумінні, добробуті, благополучі, щоб не було релігійної
ворожнечі в нашій країні, щоб наша країна процвітала, зростала та міцніла з
Божою допомогою. Христос рождається! Славімо Його!»

Голодомором українці називають жахливий за суттю і розмірами, спланований
радянським окупаційним урядом голод 1932-1933 років, який став причиною
загибелі за різними підрахунками від 4 до 10 мільйонів українців. Ми називаємо
цей період «найчорнішою, найболючішою, найзамовчуванішою сторінкою
української історії», яку вже понад 30 держав визнали геноцидом
українського народу. В цьому місяці всі філії Союзу українців Румунії
відзначили 90 роковини Голодомору. У Клуж-Напоці українська громада
зібралася з цієї нагоди в місцевому осередку 25 листопада – четверту суботу
листопада, коли вся світова громадськість вже традиційно вшановує пам’ять жертв голодів того періоду.

На відкритті голова місцевої філії
СУР Іван Гербіл нагадав, що «Голодомор в Україні є визначений як геноцид на
законодавчому рівні. Румунія відноситься до тих країн, які
визнали Голодомор геноцидом українського народу, бо Сталін і його команда
хотіли знищити український народ, українську мову, українську культуру.»
Пан І. Гербіл розповів про затвердження в Румунії цієї постанови минулого року
за ініціативою голови СУР, депутата від української меншини пана Миколи-Мирослава Петрецького. Він також підкреслив необхідність такого ухвалення «для того,
щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.» Далі всі учасники заходу
запалили свічку пам’яті та розмістили її в спеціально підготовленому місці, а потім хвилиною
мовчання було вшановано пам’ять невинних жертв.

Презентацію на тему: «Від «голоду» до «геноциду» – як змінювалося наше
сприйняття голодомору 1932-1933 років» запропонувала до уваги присутнім
редактор дитячого журналу «Дзвоник» пані Ольга Сенишин. В першу чергу авторка
виділила декілька особливостей голоду того часу, які вказують на його специфічний
організований і спланований характер. Не дивлячись на намагання радянського
керівництва приховати жахливу правду і вказівку про використання терміну
«продовольчі труднощі» при описі ситуації в Україні, правда про нечуваний голод
в центральній частині України була відома і поза межами окупавоної комуністами
території. На заході України, а згодом і по всьому світу, розширилися відомості
про нелюдські умови та чисельні жертви. Доповідачка більш детально розповіла про іноземних
журналістів Малкольма Маґеріджа, Гарета Джонса, Ріа Клайман та світлини Александра
Вінербергера, про їхні описи радянської реальності в тодішній європейській
пресі та тих наслідків, які мала їхня робота.

Далі йшлося вже про наукове вивчення голоду 1932-1933 років, до визначення
його причин і наслідків. Першим автором наукового дослідження часів Другої світової війни
був інженер-агроном Степан Сосновий, який вперше застосував комплексний метод вивчення причин
та наслідків колективізації та Голодомору 1932-1933 років в Україні. «Він
першим з-поміж науковців обрахував ймовірну кількість жертв та довів штучність
Голодомору, вважаючи його актом планомірного знищення українського селянства»,
– було зазначено в роботі. Рафаєл Лемкін був першим із фахівців міжнародного
права, який «визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти
українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті
міжнародного права.» Також йшлося про відомого історика та журналіста
Джеймса Мейса, дослідника Голодомору, який брав участь в 1984 році в роботі
спеціальної Комісії з розслідування штучного голоду в Україні при Конгресі США.
Ця комісія дійшла такого висновку: «Йосиф Сталін та його оточення вчинили
акт геноциду проти українського народу в 1932-1933 роках». Згадувалися й
роботи, значення та висновки досліджень таких сучасних провідних істориків як
Енн Епллбаум та Тімоті Снайдер. Їхні роботи були б неможливі без кропіткої
праці членів української діаспори з США, Канади, інших європейських країн, які
десятиліттями збирали свідчення і докази та постійно привертали увагу світової
спільноти до цієї проблеми.

Шлях до визнання історичної правди на території України був набагато
довшим. Тільки в 1987 році було знято заборону говорити на державному рівні про
події 1932-1933 років. Ще через декілька років Комуністична партія України
визнала, що в цей період в Україні був голод. І тільки після проголошення
Україною незалежності в 1991 році вивчення і обговорення подій періоду
радянської окупації набуло нової сили. В результаті у 2006 році, через 73 роки
після злочину, Верховна Рада ухвалила закон про визнання Голодомору геноцидом
українського народу.

Сьогодні ми є свідками все зростаючого числа країн у всьому світі, які
визнають Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Найбільша
кількість таких визнань припадає на 2022-2023 роки, тобто після віроломного
нападу росії на Україну. Є зрозуміло, що своїми діями росія переконала
невпевнених в необхідності такого визнання, як одного з перших кроків до
змушення будь-якої диктатури визнати свої неправомірні та злочинні дії. В
подальших планах – виплата змістовних фінансових відшкодувань винними, як
дієвий метод попередження повторення подібних актів. Можливо сьогодні ще не до кінця
зрозуміло як практично все це можна здійснити. Але українцям, які ще не забули
розкопки братських могил періоду 1932-1933 років, вже довелося мати справу з розкопками
братських могил в 2022 році всюди де побували «східні сусіди». Стає очевидно -
історія не вибачає невігласів. Якщо вчасно не зробити висновки і не змусити до
відповідальності винних у страшних злочинах, навіть якщо вони сталися в
минулому, то вони – оті страшні злочини і невимовна біль мільйонів -
повторяться. «… Я не хочу, щоб мої діти були змушені голодувати – не то що
роки, а жодного дня. Я не хочу, щоб хтось з моєї родини опинився в ситуації, де
їх ізольовують і прирікають на нелюдські муки. Я хочу думати, що я зробила все
можливе для того, щоб мої нащадки, де б вони не жили, не споглядали б
безпорадно, як їхні батьки чи діти страждають від голоду і важко помирають,»
– пояснила авторка своє особисте рішення приготувати презентацію. На думку
доповідачки та й організаторів заходу, наше завдання, завдання кожного
свідомого українця і всіх, хто не байдужий, бути проінформованими та приймати
посильну участь в усіх акціях, що мають відношення до розголосу правди про Голодомор
для того, щоб упередити повторення таких жахіть.

(Авторка: Ольга Сенишин)

Голодомором українці називають жахливий за суттю і розмірами, спланований
радянським окупаційним урядом голод 1932-1933 років, який став причиною
загибелі за різними підрахунками від 4 до 10 мільйонів українців. Ми називаємо
цей період «найчорнішою, найболючішою, найзамовчуванішою сторінкою
української історії», яку вже понад 30 держав визнали геноцидом
українського народу. В цьому місяці всі філії Союзу українців Румунії
відзначили 90 роковини Голодомору. У Клуж-Напоці українська громада
зібралася з цієї нагоди в місцевому осередку 25 листопада – четверту суботу
листопада, коли вся світова громадськість вже традиційно вшановує пам’ять жертв голодів того періоду.

На відкритті голова місцевої філії
СУР Іван Гербіл нагадав, що «Голодомор в Україні є визначений як геноцид на
законодавчому рівні. Румунія відноситься до тих країн, які
визнали Голодомор геноцидом українського народу, бо Сталін і його команда
хотіли знищити український народ, українську мову, українську культуру.»
Пан І. Гербіл розповів про затвердження в Румунії цієї постанови минулого року
за ініціативою голови СУР, депутата від української меншини пана Миколи-Мирослава Петрецького. Він також підкреслив необхідність такого ухвалення «для того,
щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.» Далі всі учасники заходу
запалили свічку пам’яті та розмістили її в спеціально підготовленому місці, а потім хвилиною
мовчання було вшановано пам’ять невинних жертв.

Презентацію на тему: «Від «голоду» до «геноциду» – як змінювалося наше
сприйняття голодомору 1932-1933 років» запропонувала до уваги присутнім
редактор дитячого журналу «Дзвоник» пані Ольга Сенишин. В першу чергу авторка
виділила декілька особливостей голоду того часу, які вказують на його специфічний
організований і спланований характер. Не дивлячись на намагання радянського
керівництва приховати жахливу правду і вказівку про використання терміну
«продовольчі труднощі» при описі ситуації в Україні, правда про нечуваний голод
в центральній частині України була відома і поза межами окупавоної комуністами
території. На заході України, а згодом і по всьому світу, розширилися відомості
про нелюдські умови та чисельні жертви. Доповідачка більш детально розповіла про іноземних
журналістів Малкольма Маґеріджа, Гарета Джонса, Ріа Клайман та світлини Александра
Вінербергера, про їхні описи радянської реальності в тодішній європейській
пресі та тих наслідків, які мала їхня робота.

Далі йшлося вже про наукове вивчення голоду 1932-1933 років, до визначення
його причин і наслідків. Першим автором наукового дослідження часів Другої світової війни
був інженер-агроном Степан Сосновий, який вперше застосував комплексний метод вивчення причин
та наслідків колективізації та Голодомору 1932-1933 років в Україні. «Він
першим з-поміж науковців обрахував ймовірну кількість жертв та довів штучність
Голодомору, вважаючи його актом планомірного знищення українського селянства»,
– було зазначено в роботі. Рафаєл Лемкін був першим із фахівців міжнародного
права, який «визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти
українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті
міжнародного права.» Також йшлося про відомого історика та журналіста
Джеймса Мейса, дослідника Голодомору, який брав участь в 1984 році в роботі
спеціальної Комісії з розслідування штучного голоду в Україні при Конгресі США.
Ця комісія дійшла такого висновку: «Йосиф Сталін та його оточення вчинили
акт геноциду проти українського народу в 1932-1933 роках». Згадувалися й
роботи, значення та висновки досліджень таких сучасних провідних істориків як
Енн Епллбаум та Тімоті Снайдер. Їхні роботи були б неможливі без кропіткої
праці членів української діаспори з США, Канади, інших європейських країн, які
десятиліттями збирали свідчення і докази та постійно привертали увагу світової
спільноти до цієї проблеми.

Шлях до визнання історичної правди на території України був набагато
довшим. Тільки в 1987 році було знято заборону говорити на державному рівні про
події 1932-1933 років. Ще через декілька років Комуністична партія України
визнала, що в цей період в Україні був голод. І тільки після проголошення
Україною незалежності в 1991 році вивчення і обговорення подій періоду
радянської окупації набуло нової сили. В результаті у 2006 році, через 73 роки
після злочину, Верховна Рада ухвалила закон про визнання Голодомору геноцидом
українського народу.

Сьогодні ми є свідками все зростаючого числа країн у всьому світі, які
визнають Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Найбільша
кількість таких визнань припадає на 2022-2023 роки, тобто після віроломного
нападу росії на Україну. Є зрозуміло, що своїми діями росія переконала
невпевнених в необхідності такого визнання, як одного з перших кроків до
змушення будь-якої диктатури визнати свої неправомірні та злочинні дії. В
подальших планах – виплата змістовних фінансових відшкодувань винними, як
дієвий метод попередження повторення подібних актів. Можливо сьогодні ще не до кінця
зрозуміло як практично все це можна здійснити. Але українцям, які ще не забули
розкопки братських могил періоду 1932-1933 років, вже довелося мати справу з розкопками
братських могил в 2022 році всюди де побували «східні сусіди». Стає очевидно -
історія не вибачає невігласів. Якщо вчасно не зробити висновки і не змусити до
відповідальності винних у страшних злочинах, навіть якщо вони сталися в
минулому, то вони – оті страшні злочини і невимовна біль мільйонів -
повторяться. «… Я не хочу, щоб мої діти були змушені голодувати – не то що
роки, а жодного дня. Я не хочу, щоб хтось з моєї родини опинився в ситуації, де
їх ізольовують і прирікають на нелюдські муки. Я хочу думати, що я зробила все
можливе для того, щоб мої нащадки, де б вони не жили, не споглядали б
безпорадно, як їхні батьки чи діти страждають від голоду і важко помирають,»
– пояснила авторка своє особисте рішення приготувати презентацію. На думку
доповідачки та й організаторів заходу, наше завдання, завдання кожного
свідомого українця і всіх, хто не байдужий, бути проінформованими та приймати
посильну участь в усіх акціях, що мають відношення до розголосу правди про Голодомор
для того, щоб упередити повторення таких жахіть.

(Авторка: Ольга Сенишин)

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»

Сучавський Національний
коледж імені Міхая Емінеску має чудову багаторічну плідну співпрацю з
Педагогічним коледжем Чернівецького Національного Університету імені Юрія
Федьковича. Минулого року Сучавська філія Союзу українців Румунії долучилася до
цієї міжнародної співпраці та була укладена тристороння угода про партнерство
між вищезазначеними сторонами, що відкрило нові траєкторії співпраці та дає
можливість реалізувати нові проєкти. У рамках укладеного міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти,
завтра – викладачі», 9 листопада 2023 року, троє учениць Сучавського Національного коледжу імені
Міхая Емінеску, які вивчають українську мову, під керівництвом вчителя музики Йонуца Гирчака та вчительки української мови Делії Мартіняк, взяли участь у фестивалі «Буковинський жайвір» в Чернівцях, на
якому здобули престижні нагороди.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про
участь талановитих учнів коледжу на фестивалі Буковинський жайвір: «33-тій випуск
фестивалю Буковинський жайвір є значною сторінкою в історії Педагогічного
коледжу Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича, що має
багаторічну традицію. Метою заходу є відкриття та підтримка молодих талантів,
стимулювання інтересу до музики, краси та мистецтва. На фестивалі 9 листопада
була присутня делегація Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску,
в рамках проєкту «Сьогодні учні/студенти, завтра – вчителі» та наші учениці
під керівництвом вчителя музики Йонуц Гирчак та моїм. Учні здобули почесні грамоти: Теодора Думбраве, IX – F
клас – Перше місце (у номінації «Естрадний спів»), Аріана Марія Санду X – G
клас – Друге місце (у номінації «Народний спів»), Юстина Еудженія Барбір, XII-H
клас – Третє місце (у номінації «Народний спів»). Журі складалося з
представників інституцій-організаторів та визначних музичних фахівців. Аудиторія
захоплено аплодувала виступам талановитої молоді. Ми вперше брали участь у
цьому заході. Це був чудовий досвід, як для нас, викладачів-керівників, так й я для наших учнів, які так гарно виступили, зумівши зачарувати всіх
присутніх.»

Теодора Думбраве, учениця IX класу Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску, яка отримала
першу премію у номінації «Естрадний спів», виконуючи пісню «Hurt» (укр. Біль)
американської співачки Крістіни Агілери, поділилася своїми думками від участі у цьому фестивалі: «Можу сказати, що це був
незабутній досвід. Ми познайомились з теплими і привітними людьми, які прийняли нас з великою радістю. Місто Чернівці – унікальне, тут зберігається дух
старого міста з цікавими туристичними
атракціями та вражаючою місцевою
архітектурою. Під час фестивалю ми мали можливість милуватися багатьма талантами та особливими моментами. Була чудова атмосфера, адже весь зал був переповнений талановитими людьми, які люблять музику
і цінують мистецтво так, як воно заслуговує. Я вдячна за цей досвід і
сподіваюся повернутися знову, зокрема для участі в Чернівецькому музичному
фестивалі, де збирається так багато талановитих людей, щоб знову ділитися музикою в її найчистішому вигляді.»

Аріана Марія Санду учениця X класу
Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску зайняла друге місце у
номінації «Народний спів», виконуючи румунську пісню «Dragu-mi-i în sat la joc» (укр. Мені подобається танець в селі),
композиція сестер Ошояну. Аріана Марія сказала для ВСРР: «З нагоди участі в цьому фестивалі я мала можливість вперше відвідати місто
Чернівці, де я відкрила для себе красиві місця з особливою архітектурою і
познайомилася з теплими людьми, які допомогли нам відчути себе дуже добре. Можу
сказати, що мені дуже сподобалося все: фестиваль, місто, люди. І якби у мене
була можливість повторити цей досвід, я знову брала б участь з величезним
задоволенням у Міжнародному фестивалі
Буковинський жайвір.»

Юстина
Еудженія Барбір, учениця XII класу отримала третю премію у номінації «Народний
спів». Вона виконала українську народну пісню «Буковино, ти зелена, ляно». Ось її думки
у зв’язку з участю у Чернівецькому фестивалі: «Я дуже рада та задоволена, що
мала можливість брати участь у цьому престижному фестивалі-конкурсі.
Дякуємо організаторам за те, що вони дали нам можливість брати участь у цьому фестивалі, який дав нам шанс отримати незабутній досвід.»

Співпраця між Сучавським
Національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем
Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича успішно
продовжується. Деталі подає пані Делія Мартіняк: «Співпраця між нашими
педколеджами є дуже серйозною з численними заходами, спрямованими на обмін
досвідом у галузі педагогіки, сприяння міжкультурності та зміцнення прекрасної
дружби, яка розпочалась 5 років тому за ініціативи пані шкільної інспекторки
Лучії Мігок. Дякую директору Сучавського Національного коледжу імені Міхая
Емінеску Сільвії Корінні Нуцу за підтримку та голові Сучавської філії Союзу
українців Румунії Іллю Савчуку за всю підтримку, надану у здійсненні цього
проєкту. Відповідно до протоколу про співпрацю, делегація Сучавського
Національного Коледжу провела в кінці жовтня три дні в Чернівцях для обміну
досвідом у галузі педагогічної освіти, під час яких ми відвідали дуже цікаві
показові уроки та брали участь у різних методичних заходах. У кінці хочу
наголосити, що наприкінці цього тижня до Сучави прибуде делегація викладачів та
студентів Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича на три
дні протягом яких вони візьмуть участь у методичних заняттях у круглому столі Інновації та ефективність в освіті. Зробимо екскурсію Сучавським повітом, а в
суботу, 25 листопада, зупинимося біля погруддя Ольги Кобилянської в місті Гура
Гуморулуй на відзначення 160-річчя від дня її народження.»

Сучавський Національний
коледж імені Міхая Емінеску має чудову багаторічну плідну співпрацю з
Педагогічним коледжем Чернівецького Національного Університету імені Юрія
Федьковича. Минулого року Сучавська філія Союзу українців Румунії долучилася до
цієї міжнародної співпраці та була укладена тристороння угода про партнерство
між вищезазначеними сторонами, що відкрило нові траєкторії співпраці та дає
можливість реалізувати нові проєкти. У рамках укладеного міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти,
завтра – викладачі», 9 листопада 2023 року, троє учениць Сучавського Національного коледжу імені
Міхая Емінеску, які вивчають українську мову, під керівництвом вчителя музики Йонуца Гирчака та вчительки української мови Делії Мартіняк, взяли участь у фестивалі «Буковинський жайвір» в Чернівцях, на
якому здобули престижні нагороди.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про
участь талановитих учнів коледжу на фестивалі Буковинський жайвір: «33-тій випуск
фестивалю Буковинський жайвір є значною сторінкою в історії Педагогічного
коледжу Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича, що має
багаторічну традицію. Метою заходу є відкриття та підтримка молодих талантів,
стимулювання інтересу до музики, краси та мистецтва. На фестивалі 9 листопада
була присутня делегація Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску,
в рамках проєкту «Сьогодні учні/студенти, завтра – вчителі» та наші учениці
під керівництвом вчителя музики Йонуц Гирчак та моїм. Учні здобули почесні грамоти: Теодора Думбраве, IX – F
клас – Перше місце (у номінації «Естрадний спів»), Аріана Марія Санду X – G
клас – Друге місце (у номінації «Народний спів»), Юстина Еудженія Барбір, XII-H
клас – Третє місце (у номінації «Народний спів»). Журі складалося з
представників інституцій-організаторів та визначних музичних фахівців. Аудиторія
захоплено аплодувала виступам талановитої молоді. Ми вперше брали участь у
цьому заході. Це був чудовий досвід, як для нас, викладачів-керівників, так й я для наших учнів, які так гарно виступили, зумівши зачарувати всіх
присутніх.»

Теодора Думбраве, учениця IX класу Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску, яка отримала
першу премію у номінації «Естрадний спів», виконуючи пісню «Hurt» (укр. Біль)
американської співачки Крістіни Агілери, поділилася своїми думками від участі у цьому фестивалі: «Можу сказати, що це був
незабутній досвід. Ми познайомились з теплими і привітними людьми, які прийняли нас з великою радістю. Місто Чернівці – унікальне, тут зберігається дух
старого міста з цікавими туристичними
атракціями та вражаючою місцевою
архітектурою. Під час фестивалю ми мали можливість милуватися багатьма талантами та особливими моментами. Була чудова атмосфера, адже весь зал був переповнений талановитими людьми, які люблять музику
і цінують мистецтво так, як воно заслуговує. Я вдячна за цей досвід і
сподіваюся повернутися знову, зокрема для участі в Чернівецькому музичному
фестивалі, де збирається так багато талановитих людей, щоб знову ділитися музикою в її найчистішому вигляді.»

Аріана Марія Санду учениця X класу
Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску зайняла друге місце у
номінації «Народний спів», виконуючи румунську пісню «Dragu-mi-i în sat la joc» (укр. Мені подобається танець в селі),
композиція сестер Ошояну. Аріана Марія сказала для ВСРР: «З нагоди участі в цьому фестивалі я мала можливість вперше відвідати місто
Чернівці, де я відкрила для себе красиві місця з особливою архітектурою і
познайомилася з теплими людьми, які допомогли нам відчути себе дуже добре. Можу
сказати, що мені дуже сподобалося все: фестиваль, місто, люди. І якби у мене
була можливість повторити цей досвід, я знову брала б участь з величезним
задоволенням у Міжнародному фестивалі
Буковинський жайвір.»

Юстина
Еудженія Барбір, учениця XII класу отримала третю премію у номінації «Народний
спів». Вона виконала українську народну пісню «Буковино, ти зелена, ляно». Ось її думки
у зв’язку з участю у Чернівецькому фестивалі: «Я дуже рада та задоволена, що
мала можливість брати участь у цьому престижному фестивалі-конкурсі.
Дякуємо організаторам за те, що вони дали нам можливість брати участь у цьому фестивалі, який дав нам шанс отримати незабутній досвід.»

Співпраця між Сучавським
Національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем
Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича успішно
продовжується. Деталі подає пані Делія Мартіняк: «Співпраця між нашими
педколеджами є дуже серйозною з численними заходами, спрямованими на обмін
досвідом у галузі педагогіки, сприяння міжкультурності та зміцнення прекрасної
дружби, яка розпочалась 5 років тому за ініціативи пані шкільної інспекторки
Лучії Мігок. Дякую директору Сучавського Національного коледжу імені Міхая
Емінеску Сільвії Корінні Нуцу за підтримку та голові Сучавської філії Союзу
українців Румунії Іллю Савчуку за всю підтримку, надану у здійсненні цього
проєкту. Відповідно до протоколу про співпрацю, делегація Сучавського
Національного Коледжу провела в кінці жовтня три дні в Чернівцях для обміну
досвідом у галузі педагогічної освіти, під час яких ми відвідали дуже цікаві
показові уроки та брали участь у різних методичних заходах. У кінці хочу
наголосити, що наприкінці цього тижня до Сучави прибуде делегація викладачів та
студентів Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича на три
дні протягом яких вони візьмуть участь у методичних заняттях у круглому столі Інновації та ефективність в освіті. Зробимо екскурсію Сучавським повітом, а в
суботу, 25 листопада, зупинимося біля погруддя Ольги Кобилянської в місті Гура
Гуморулуй на відзначення 160-річчя від дня її народження.»

Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
філією Союзу українців Румунії.

Делія Мартіняк, вчителька української
мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу: «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
результатів». Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
підготовленими викладачами та студентами.»

Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»

Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
філією: «Найперше, хочу
зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
реалізувати всі нові плани.»

Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу: «Міжнародна
співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
паном Іллею Савчуком.»

Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці: «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
Балківцях, за
підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
всіх сторін.»

У ході візиту до Чернівців, члени
румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження: «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
«Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
філією Союзу українців Румунії.

Делія Мартіняк, вчителька української
мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу: «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
результатів». Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
підготовленими викладачами та студентами.»

Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»

Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
філією: «Найперше, хочу
зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
реалізувати всі нові плани.»

Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу: «Міжнародна
співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
паном Іллею Савчуком.»

Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці: «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
Балківцях, за
підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
всіх сторін.»

У ході візиту до Чернівців, члени
румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження: «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
«Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

Радіо Румунія
відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
українська редакція ВСРР відзначає це свято.

З цієї нагоди, ми
попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
Румунії та переселенців України в Румунії.

Із закарпатського
села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
Закарпатської обласної ради передає щирі вітання
працівникам румунського суспільного радіо: «Шановні працівники ВСРР
вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
Ужгороді,
Україні, висловив свою думку про роль радіо у
поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
спадщини: «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
справі!»

Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
Кендзера: «Я
щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»

Передачу
українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
нашій веб-сторінці www.rri.ro
та у мережі Фейсбук, саме
тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
СУРу ствердила: «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
Всесвітньої служби радіо Румунія!»

Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
про роль радіо у суспільстві та її власному житті: «Радіо
зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
наснаги у створенні улюблених передач!»

Переселенці з України, які оселилися
у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
Румунії». Пані Валерія Нестман з
Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
думку стосовно ролі, яку відіграває радіо
у її житті: «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
мене з’являються нові знайомі.»

Радіо Румунія
відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
українська редакція ВСРР відзначає це свято.

З цієї нагоди, ми
попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
Румунії та переселенців України в Румунії.

Із закарпатського
села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
Закарпатської обласної ради передає щирі вітання
працівникам румунського суспільного радіо: «Шановні працівники ВСРР
вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
Ужгороді,
Україні, висловив свою думку про роль радіо у
поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
спадщини: «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
справі!»

Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
Кендзера: «Я
щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»

Передачу
українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
нашій веб-сторінці www.rri.ro
та у мережі Фейсбук, саме
тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
СУРу ствердила: «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
Всесвітньої служби радіо Румунія!»

Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
про роль радіо у суспільстві та її власному житті: «Радіо
зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
наснаги у створенні улюблених передач!»

Переселенці з України, які оселилися
у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
Румунії». Пані Валерія Нестман з
Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
думку стосовно ролі, яку відіграває радіо
у її житті: «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
мене з’являються нові знайомі.»